Максим Равский писал(а):
Максим Равский писал(а):
По переписи 1989 года, в трудоспособном возрасте - 5,6851 млн чел.
По переписи 1999 года, в трудоспособном возрасте - 5,7521 млн чел.
По переписи 2009 года, в трудоспособном возрасте - 5,8528 млн чел.
То есть, увеличение с 1999-го - 100 тыс чел. за 10 лет, в среднем - 10 тыс чел в год.
Табличка будет выглядеть так.
Занятых в экономике в % от населения в трудосп. возрасте:
1995 - 77,3
2000 - 77,1
2001 - 76,6
2002 - 75,9
2003 - 75,1
2004 - 74,6
2005 - 75,9
2006 - 76,8
2007 - 77,5
2008 - 78,9
2009 - 79,3
2010 - 79,6
2011 - 78,9
Через несколько лет уже начнётся снижение количества трдоспособных. Даже по ТВ сегодня услышал, что конкурс в ВУЗы меньше - выпускников школ намного меньше - рождённых в нач. 90-х..
Вот, кстати, нашёл соотв. показатели по Украине в Укрстате.
Занятых и офиц. безработных в % от населения в тр/способном возрасте 2000 - 64,5 - 12,4 сумма - 79,9
2005 - 65,4 - 7,8 сумма - 73,2
2008 - 67,3 - 6,9 сумма - 74,2
2009 - 64,7 - 9,6 сумма - 74,3
2010 - 65,6 - 8,8 сумма - 74,4
Заметна более низкая занятость чем в РБ и бОльшая офиц. безработица (там пособие в неск. раз больше нашего - регистрируются).
Нигде не зарегистрированных на 2010-й год:
в Беларуси - 19,9%
в Украине - 25,6%.
Ещё надо учесть, что в Украине доля населения занимающегося натуральным хозяйством на селе больше чем в РБ, а также больше тех, кто нелегально работает (особенно в раоне курортов).
Так что доля гастеров у них не намного больше нашего. Я уже приводил прикидочную цифру - ок. 1.5 млн.
Правда, офиц. безработные тоже, видимо, гастерят. Это у нас им надо отрабатывать на обществ. работах - а там, возможно, нет.
В Молдавии неучтёнки больше - более 1/з трудоспособного.
Вот, случайно нарвался на подтверждение.
Документ Укрстата "Зовнiшня трудова мiграцiя населення Украiны":
"Згідно з даними обстеження, з початку 2005 р. до 1 червня 2008 р. за кордоном працювали
1,5 млн. мешканців України, з яких майже 1,3 млн. перебували за межами України з метою трудової діяльності з початку 2007 р. до 1 червня 2008 р.
Загалом трудові мігранти становлять 5,1% населення України працездатного віку, у т.ч. мігруючі за останні 1,5 року – 4,4%.
Виявлені обсяги трудових міграцій підтверджуються інформацією інших джерел, які надають відомості про такий
самий (або зіставний) контингент учасників трудових міграцій.
Серед трудових мігрантів переважають чоловіки, інтенсивніше до міграцій залучається
сільське населення, що є наслідком значно гіршої ситуації з працевлаштуванням та вибором місця роботи у сільській місцевості.
Освітній рівень трудових мігрантів виявився
значно нижчим порівняно з усім населенням працездатно-
го віку, тим більше – з його економічно активною частиною.
Основними країнами призначення українських заробітчан є Російська Федерація, Італія, Чеська Республіка, Польща, Угорщина, Іспанія та Португалія.
Загалом майже всі трудові міграції здійснюються до країн СНД та ЄС.
Основними чинниками, що визначають інтенсивність та спрямованість зовнішніх трудових міграцій у регіонах, є: близькість до державних кордонів України з іншими країнами, особливості менталітету населення, історичні та ментально-етнічні зв’язки між регіонами України та іноземними країнами, загальний рівень розвитку регіо-
ну та наявність у регіоні або у безпосередній близькості від нього великих поліфунк-
ціональних міст.
На основі офіційно оформленого статусу українські громадяни найчастіше працювали у Чеській Республіці, Іспанії та Португалії, найбільша частка мігрантів без офіційного статусу спостерігалась у Польщі та Італії.
Українські трудові мігранти-чоловіки зайняті переважно на будівництві, жінки – як домашня прислуга, на будівництві та у торгівлі.
Переважна частина мігрантів працювали за наймом,однак кожен шостий здійснював підприємницьку діяльність.
Робота як самозайнятого або роботодавця найбільше поширена серед заробітчан у сусідніх з Україною
країнах, особливо в Угорщині.
Зовнішня трудова міграція здійснює сприятливий вплив на розвиток ринку праці в Україні.
За розрахунками, за умови неможливості зайнятості за кордоном рівень безробіття в Україні у І половині 2008 р. був би в 1,5 раза більшим від фак
тично зафіксованого.
За даними обстеження, у середньому трудовий мігрант заробляв у 2007 році
817 доларів США на місяць, що майже втричі вище від середньомісячної заробітної плати в Україні.
Значна частина зароблених коштів мігрантів потрапляє на батьківщину неформальними каналами – передаються через знайомих, водіїв транспортних засобів або привозяться власноручно. Заробітки мігрантів мають велике, інколи вирішальне значення для добробуту їхніх домогосподарств.
Хоча Україна є експортером робочої сили, проблемам її регулювання не приділяється належна увага на державному рівні. Трудова міграція повинна враховуватися при стратегічному економічному плануванні, при формуванні політики зайнятості, освітньої політики, розробці інвестиційних програм і на центральному, і на регіональному рівнях.
Дії держави у відповідній сфері мають бути спрямовані передусім на створення умов для скорочення виїзду на заробітки за кордон, захист прав громадян, які працюють за кордоном, забезпечення більш сприятливих можливостей їхнього працевлаштування у зарубіжних країнах та заохочення повернення мігрантів на батьківщину шляхом максимального використання результатів трудової міграції в інтересах розвитку.
Результати обстеження трудової міграції дозволяють сформувати надійну аналітичну базу, необхідну для прийняття
виважених рішень щодо регулювання трудової міграції."